Тхір свербить: причини, лікування, профілактика

Як і будь-яка тварина, тхір свербіти може з безлічі причин. Не вважайте за аномалію, якщо тхір активно вичісується після пробудження – це нормально, так він приводить себе до ладу. Якщо улюбленець свербить частіше, ніж зазвичай, варто замислитися – можливо, у нього з’явилися проблеми зі здоров’ям.

Сезонна линька

Линяє тхір двічі на рік. Відбувається це через зменшення і збільшення тривалості дня і ночі в добі. Організм тварини восени готує тіло до холодів, змінюючи хутро на зимове, а навесні скидає зимове хутро, змінюючи його на літнє.

Тхір свербить: причини, лікування, профілактика

У період линьки у фретки (домашнього тхора) свербить абсолютно все тіло через те, що відбувається процес проростання нового вовняного покриву. При цьому можна виявити клапті старого хутра по всій території проживання фретки:

там, де вихованець відпочиває;
приймає їжу;
просто переміщається, бігає і грає.

Можна полегшити його страждання, вичісуючи ділянки старої шерсті. Але робити це потрібно максимально акуратно, щоб не травмувати тіло, яке тварина і так досить сильно дряпає. Для цього підходять спеціальні щітки, якими вичісують і собак із кішками.

У період осінньої та весняної линек вихованець особливо потребує правильного раціону. У меню має бути:

їжа багата поживними речовинами, вітамінами і мінералами;
спеціальні вітамінно-мінеральні комплекси;
препарати, які полегшать вихід зі шлунково-кишкового тракту (ШКТ) шерсті, оскільки, вилизуючись, тхір поглинає величезну її кількість.

Ветеринари рекомендують давати препарати, призначені спеціально для тхорів, а не якихось інших тварин. Наприклад:

Skin and coat ferret food supplement фірми 8in1 – спеціально для фреток, слід давати щодня, змішуючи з кормом (дорослим особинам по 4 мл, молодим тхорам, ослабленим або вагітним самкам по 8 мл);
вітамінна паста FerretVite – потрібно давати вранці та на ніч як додаткове харчування як рідкий корм для котів і собак;
добавки на основі харчових дріжджів – рекомендується давати по 1-2 таблетки на день.

Іноді вихованець взагалі пропускає сезонну линьку. У цьому нічого страшного немає, адже залежно від регіону, а також умов утримання тхора, терміни сезонної линьки здатні зсуватися абсолютно в будь-яких напрямках.

Позапланова линька

Існує й таке явище, як позапланова линька. Трапляється після кастрації звірка і перед пологами. Причина – гормональний збій в організмі.

Це явище зумовлене фізіологією, тому не потребує будь-якого медичного втручання. Досить регулярного дбайливого вичісування і збалансованого харчування з додаванням вітамінно-мінеральних комплексів.

Алергія

Тхори набагато менш схильні до різного плану алергічних реакцій і проявів, ніж кішки або собаки. Однак під час догляду за фреткою варто знати, які алергени здатні спровокувати гіперчутливість шкіри звірка.

Речовина-алерген може перебувати в:

барвниках і добавках у неякісному, дешевому кормі;
ароматизаторах наповнювача лотка;
засобах для купання улюбленця або миття його приладдя.

У такій ситуації потрібно згадати, що передувало появі свербежу в улюбленця, щоб усунути каталізатор алергії. У запущених ситуаціях потрібна допомога ветеринара.

Тхора можна купати не частіше 1 разу на 2-3 тижні. Якщо проводиться процедура частіше, можливо це і є причиною свербіння. Викликати алергічну реакцію можуть:

занадто часте застосування засобів для купання;
використання неякісних шампунів.

Це навіть і не алергія. Свербіж з’являється внаслідок пересушування ніжної шкіри звірка, ось вона і свербить.

Засмічення пор

Така недуга, як засмічення пор, може мати дві причини:

гормональна перебудова;
тхір сам не стежить за своїм власним хутром.

Ідентифікувати засмічені пори дуже просто. Для цього проводиться ретельний огляд тіла і хвоста тварини. Якщо є чорні або руді крапки, значить пори необхідно прочистити. Зробити це можна самостійно:

Підготуйте скраб із мигдалю або фундука та вівсяних пластівців, попередньо перемелених кавомолкою або міксером.
В отриману суміш введіть сметану.
Пройдіться готовим скрабом по шкірі звірка.
Після очищення засмічених пор викупайте фретку.

Якщо під рукою необхідних інгредієнтів немає, візьміть звичайне господарське мило. Наносьте його м’якою зубною щіткою.

Стрес

Фактори стресу для звірка, що створюють дискомфорт, неспокійну навколишнє середовище навколо нього, не тільки впливають на зміну поведінки тварини, а й знижують імунітет її організму. У результаті фретка втрачає шерсть, свербить шкіра, з’являється свербіж.

Необхідно вберегти вихованця від таких каталізаторів стресу як:

Заниження активності. Самі по собі тхори активні істоти. Їм потрібно витрачати енергію на рух, ігри, вивчення навколишньої атмосфери. Унаслідок зниження активності настрій улюбленця псується, а потім погіршується і самопочуття.
Відсутність особистого простору. Спорудіть будиночок у клітці, щоб вихованець міг почуватися захищеним. Знав, що йому є, де сховатися в разі небезпеки.
Самотність. Можливо, вихованець відчуває почуття самотності та непотрібності. Приділяйте йому більше уваги. Звірятку потрібна ласка, з ним необхідно грати.
Новий сусід. У разі появи нового улюбленця, тхір може відчувати страх по відношенню до нього. Або навіть ревнощі. Простежте, можливо новий улюбленець проявляє агресію щодо старожила. Дайте тваринам поступово звикнути до нововведення без порушення особистого простору кожного з них.
Нова незвична обстановка. Зміна розташування клітки, новий корм у раціоні, незвичні запахи. Все це може негативно позначитися на психологічному стані вихованця. Якщо зміна обстановки все ж необхідна через об’єктивні обставини, постарайтеся проводити всі процедури поступово, обережно і методично.
Шум. До цієї категорії належать крики, розмови на підвищених тонах, різкі звуки, що лякають, і занадто гучна музика. Намагайтеся цього не допускати.

Неправильний раціон

При неправильному раціоні харчування тхора (нестачі вітамінів і вживанні неякісних кормів), шерстка потьмяніє, стане ламкою і почне випадати. Шкіра буде сильно свербіти через сухість.

Щоб підтримати імунітет звірка і відновити колишню пишність і блиск шерсті, в раціон потрібно включити:

фарш і субпродукти як основу, періодично можна замінювати вареними яйцями і рибою;
у трохи менших кількостях тхір потребує овочів і сиру;
м’ясо має подаватися в складі каш, що містять злаки для підтримки процесів травлення.

Вихованець може дістатися до продуктів, які виявляться шкідливими або навіть хвороботворними для нього. Під забороною ковбаса, пряна їжа, корм для інших тварин.

Ектопаразити

Свербіж може бути викликаний присутністю в шерсті тхора мікропаразитів, кліщів:

Саркоптоз і нотоедроз (також називаються сверблячою коростою). З’являються в результаті паразитування кліщів у підшкірному просторі. У одомашнених тхорів такі захворювання зустрічаються досить рідко.
Демодекоз. У тхорів буває не часто, але доставляє масу проблем. Демодекоз складно лікується через те, що ветеринару важко донести лікарські препарати до паразита. Заважають волосяні цибулини.
Отодектоз. Тут у ролі паразита виступає вушний кліщ. У тхорів така недуга зустрічається часто. Свербіж у вухах і голові провокує тварину на інтенсивне розчісування місць, що турбують. Вушна сірка темніє. Захворювання загрожує такими ускладненнями, як, наприклад, отит.

У тхорів немає власних кліщів, їх можуть вразити ектопаразити інших тварин, тих же кішок і собак.

За будь-якої підозри на наявність кліщів, потрібно негайно звернутися до ветеринарної клініки для проведення аналізу за допомогою зішкрябання. Лікування має проводитися тільки після встановлення точного діагнозу.

Прописують використання інсектоакарицидних спреїв, комплексних препаратів для кошенят або цуценят типу:

Фронтлайн – наноситься в область холки (щоб тхір не міг злизати) один раз на день протягом 4-6 тижнів.
Стронгхолд (використовується також як і Фронтлайн).

Мікози

Мікози – це шкірні грибки. Живлячись кератином, що міститься в шкірі та шерстці улюбленця, вони руйнують шерстяний покрив. Розмножуються мікози спорами, внаслідок чого, якщо не вживати заходів, нові вогнища ураження покривають усю велику площу тіла хворої тварини.

Чому з’явилося грибкове захворювання:

тхір “підхопив його від іншої тварини”;
невідповідні умови утримання.

Протягом місяця триває інкубаційний період, далі можна спостерігати ознаки захворювання:

шерсть випадає;
шкіра свербить;
сухість шкірних покривів;
лущення вогнищ ураження.

Для виявлення грибкового захворювання і точної постановки діагнозу необхідна діагностика люмінесцентною лампою. Тільки з її допомогою можна напевно визначити, що грибок став причиною свербежу у тварини.

Лікування триває понад місяць:

Зістригають шерсть з уражених місць.
Застосовуються протигрибкові мазі та спреї.
Ветеринари прописують препарати, якими лікують мікози у собак і котів.
Якщо хвороба не запущена, гелі, мазі та інші фунгіцидні препарати втираються в уражені ділянки:
- OKVET® шампунь лікувальний з хлоргексидином (використовується як для кішок і собак, так і для фреток), не можна допускати потрапляння засобу в очі та на слизову оболонку, застосовується не частіше 1 разу на 5 днів);
- мазь Екзеконт – наноситься 1 раз на день на уражені ділянки шкіри, є хорошим протигрибковим і загоювальним препаратом;
- якщо зовнішнє лікування не допомагає, прописується Гризеофульвін у таблетках від 20 до 150 мг/кг на добу, розділених на 2 прийоми (фреткам із тічкою або вагітним препарат протипоказаний).
У більш серйозних випадках прописують ін’єкції (Вакдерм, Полівак-ТМ, Мікродерм – дози для кожного випадку індивідуальні), при цьому не припиняється використання засобів для зовнішнього лікування.

Під час лікування мікозів у тхорів обов’язково потрібно дотримуватися регулярності процедур і в жодному разі не можна переривати призначений курс лікування, навіть якщо зовнішні ознаки свідчать про одужання.

Пухлина надниркових залоз

Пухлина надниркових залоз є досить частим захворюванням у особин, які досягли віку 3-4 років. Тканини перероджуються, що призводить до порушення правильної роботи надниркових залоз. З’являються новоутворення – як доброякісні, так і злоякісні.

Ця хвороба дуже повільно розвивається. Після діагностування пухлини тварина може прожити ще близько 3-4 років.

До переліку симптомів можна віднести:

потьмяніння шерстки;
скуйовдженість;
неохайність;
нервова поведінка;
надмірне самовичісування;
випадає шерсть на хвості, животі та спині;
навіть у стерилізованих самок збільшується в розмірі петля;
самці відчувають труднощі в частині сечовипускання.

Проблему можливо вирішити:

видаливши наднирники;
довгим вживанням хімічних засобів, при підтримці вітамінними комплексами (прописуються препарати ветеринаром в індивідуальному порядку).

Профілактичні заходи

Щоб запобігти появі сильного свербіння у тхора, потрібно дотримуватися простих профілактичних заходів:

стежте як за фізичним станом улюбленця, так і за психологічним – відзначайте зміни поведінки, вносьте нововведення в його життя у вигляді, наприклад, зміни корму, але тільки поетапно і ненав’язливо;
підбирайте правильне харчування;
організуйте своє спілкування з вихованцем так, щоб він почувався захищеним;
стежте за санітарним станом місць проживання звірка;
проводьте регулярний вигул вихованця.

Тхори мають сильний імунітет. Якщо створити відповідні умови утримання, то і хворіють вони рідко.

Головну роль у боротьбі зі шкірними захворюваннями у тхорів відіграє точна діагностика свербежу. Не варто економити на аналізах і лікуванні у кваліфікованих фахівців у разі, якщо підозра на серйозне захворювання підтвердиться.